Публікація

СЕКС ЗА РОЗКЛАДОМ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ КОДЕКСОМ

 

Світові тенденції розвитку кримінального законодавства про відповідальність за статеві злочини полягають як у послідовній його лібералізації (проявляється, зокрема, у декриміналізації перелюбства, зваблювання, добровільного мужолозтва) та усуненні гендерної нерівності, так і в посиленні кримінально-правової охорони дітей від різних форм сексуального насильства і сексуальної експлуатації.

Так і вітчизняне законодавство не є статичним, а вже сьогодні набуває чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 2227-VIII (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2227-19), за виключенням окремих положень, які вже діють (зокрема, зміни до ст. 67 КК України), що вносить значущі правки до Кримінального кодексу України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14).

 

Ухвалені зміни, по-перше, доповнюють КК України статтею 126-1, яка встановлює кримінальну відповідальність за домашнє насильство – умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, –

карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Варто нагадати, що у ст. 173^-2 КУпАП вже передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства.

 

По-друге, Закон № 2227-VIII змінює статтю 134 КК України, яка віднині має такий вигляд:

1. Проведення аборту або стерилізації без добровільної згоди потерпілої особи, –

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Проведення аборту або стерилізації особою, яка не має спеціальної медичної освіти, –

карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою, якщо вони спричинили тривалий розлад здоров’я, безплідність або смерть потерпілої особи, –

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

По-третє, новелою КК стала і стаття 151-3, яка передбачає, що за умисне примушування особи до вступу в шлюб або до продовження примусово укладеного шлюбу, або до вступу у співжиття без укладання шлюбу, або до продовження такого співжиття, або спонукання з цією метою особи до переміщення на територію іншої держави, ніж та, в якій вона проживає, що завдало істотної шкоди потерпілому, винну особу може бути покарано арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на такий самий строк.

Якщо ж ті самі діяння, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або щодо особи, яка не досягла шлюбного віку за законодавством України чи іншої відповідної держави; або щодо двох або більше осіб, то каратимуть обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на такий самий строк.

 

І, найголовніше, те, що викликало таку бурхливу реакцію, активну хвилю обговорень та міфів – зміни до кримінального законодавства, які істотно оновлюють Розділ ІV КК України ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ОСОБИ:

 

1. Редакція ст. 152 КК України до внесення змін Законом №2227-VIII:

Стаття 152. Зґвалтування

1. Зґвалтування, тобто статеві зносити із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи, –

карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

2. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, –

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

3. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього –

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

4. Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього –

карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

 

Чинна редакція ст. 152 КК України:

Стаття 152. Зґвалтування

1. Вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування) –

карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

2. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, –

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

3. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи –

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

4. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди –

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, що спричинили тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

    Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.

 

2. Редакція ст. 153 КК України до внесення змін Законом №2227-VIII:

Стаття 153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом

1. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи –

карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

2. Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб, або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152 або 154 цього Кодексу, а також вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, –

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Те саме діяння, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього, або якщо воно спричинило особливо тяжкі наслідки, –

карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

 

Чинна редакція ст. 153 КК України:

Стаття 153. Сексуальне насильство

1. Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство) –

карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

2. Сексуальне насильство, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152, 154, 155 цього Кодексу, або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, –

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Сексуальне насильство, вчинене групою осіб, або сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи –

карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

4. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, що спричинили тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

 

3. Редакція ст. 154 КК України до внесення змін Законом №2227-VIII:

 Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв’язок

1. Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв’язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні, –

карається штрафом до п’ядесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

2. Ті самі дії, поєднані з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів або розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів, –

караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

 

Чинна редакція ст. 154 КК України:

Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв’язок

1. Примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з іншою особою –

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

2. Примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з особою, від якої потерпіла особа матеріально або службово залежна, –

карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, поєднані з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої особи чи її близьких родичів, або з погрозою розголошення відомостей, що ганьблять її чи близьких родичів, –

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

 

Як бачимо, Закон вперше вводить кримінальну відповідальність за секс з малолітніми незалежно від їх згоди. Для цього достатньо, щоб потерпілому було менше 14 років, а правопорушнику – більше, до того ж, караність діяння не обмежується проникненням в тіло (стаття 152), а й охоплює будь-які інші акти сексуального характеру (стаття 153).

Досить пікантним нововведенням є запровадження концепції «добровільної згоди» та факту «проникнення» як розмежування між зґвалтуванням та іншими формами сексуального насильства, а також законодавче закріплення «вагінального, анального або орального проникнення в тіло іншої особи».

Усі форми актів сексуального характеру мають бути здійснені виключно за добровільної згоди, незалежно від відносин і статусу, в яких перебувають потерпіла особа та злочинець, у тому числі зґвалтування у шлюбі. Навіть більше, вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах від сьогодні є не лише кваліфікуючою ознакою, передбаченою ч. 2 ст. 152 КК України, а й обставиною, що обтяжує покарання за будь-який зловин відповідно до п. 6^-1 ч. 1 ст. 67 КК України. Тобто, якщо умисно вщипнути за сідницю чужу жінку, можна бути покараним на п’ять років, а якщо власну – на сім (ч. 1 та ч. 2 ст. 153 КК України).

Законодавці уникнули розрізнення понять зґвалтування «природним» і «неприродним» способом. Досить неоднозначним було б трактування природнього і неприроднього насильства.

У зв’язку із вказівкою на «проникнення у тіло іншої особи» постає питання про те, як слід кваліфікувати дії жінки, яка зґвалтувала чоловіка, адже в такому разі проникнення відбувається не в тіло іншої (потерпілої) особи, а навпаки – в тіло винної особи.

Про «нові правила сексу», встановлені Законом № 2227-VIII, вже давно побутує міф про те, що будь-який секс без розписки, завіреної нотаріально, можна вважати зґвалтуванням, проте не варто забувати, що в кримінальному праві діє правило презумпції невинуватості.

Відсутність згоди має бути доведено стороною обвинувачення такими самими слідчими діями – експертизами, показами свідків тощо. Розписка не гарантує згоди, і відсутність розписки не доводить того, що цієї згоди не було.

Можна передбачити, що відсутність законодавчого визначення «дій сексуального характеру» може спровокувати неоднакове тлумачення даного поняття. Однак професіонали переконують, що саме у цьому аспекті нововведення є лише формальним вдосконаленням закону до сучасного рівня, яке істотно на карну практику не вплине.

Загалом, десь глибоко в душі, все таки жевріє вогник надії на те, що   Закон № 2227-VIII покликаний хоча б частково вирішити споконвічну проблему тієї самої тонкої, мов кришталь, грані любові і насильства у шлюбі, яку вже так важно знайти, а жертви навіть не сприймають примус до сексу як порушення їх прав.

 

Авторські права на дану статтю належать Адвокатському бюро «Дмитра Ципліцького» та охороняються законом. Повне чи часткове копіювання матеріалів даної статті без посилання на першоджерело забороняється.