Публікація

Кожна дитинка від першого подиху потребує турботи, належного догляду, забезпечення та виховання, а батьки або особи, які їх замінюють, повинні створити такі умови, які будуть достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини.

Однією з найбільш нагальних проблем у сфері захисту прав дітей є проблема належного матеріального забезпечення. Найбільш гостро вона стоїть для дітей, які виховуються в неповних сім’ях.

28 серпня 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2475-19), покликаний вирішити проблему несплати аліментів, шляхом чергового посилення відповідальності за їх несплату.

Встановлено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Окрім того, відтепер, при призначенні розміру аліментів суд враховуватиме наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав та не обмежуватиметься розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Закон також встановлює, що дочка або син звільнятимуться судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

Передбачено, зокрема, і такі обтяження та заборони для тих батьків, які не сплачують аліменти:

1. У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов’язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб.
2. Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії,
   відмовляє у їх вчиненні, якщо  особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
3. Право громадянина України на виїзд з України може бути
   тимчасово обмежено у разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 184 КУпАП, – йому тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на один рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.
4. У разі відкриття або закриття рахунка фізичної особи банк зобов’язаний перевірити наявність інформації про внесення такої особи до Єдиного реєстру боржників. Якщо є інформація про наявність боргу, банк зобов’язаний у день відкриття або закриття рахунка повідомити про це орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.
5. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
6. Передбачено і покладення на засуджених до обмеження або позбавлення волі обов’язку працювати з метою забезпечення належного виконання рішень суду щодо стягнення аліментів на утримання дитини.
7. Встановлено необхідність подання заяви про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини понад 6 місяців для осіб, які матимуть намір входити до складу Кабінету Міністрів України, займати посади державної служби категорії «А та Б», заступників міністра, а також реєструватися кандидатами у народні депутати і депутати місцевих рад.
8. Запроваджується автоматизований арешт коштів боржника аліментів.

Крім цього, Закон посилює відповідальність недобросовісних батьків. Так, несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, а також несплата аліментів на утримання хворої дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, може потягти за собою покарання у виді суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

За повторне ж протягом року вчинення вказаного вище правопорушення, передбачено суспільно корисні роботи на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.

Щодо осіб, які ухиляються від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, встановлюється адміністративна відповідальність у виді адміністративного арешту строком до 10 діб, а у разі злісного ухилення – кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі строком до двох років.

Як передбачають автори Закону, нововведення дозволять створити економічні передумови для погашення заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини та сприятимуть забезпеченню належного захисту прав дітей.

Якщо немає внутрішньої мотивації утримувати і забезпечувати власну дитину, то Закон цю мотивацію прописав на власному рівні без долі  толерантності до недобросовісних батьків, незалежно від їх статків.

Беззаперечно, можна передбачити, що Закон призведе до масових обурень зі сторони боржників та поділить громадян на два табори: противників і прибічників нового Закону, бо людський егоїзм іноді бере гору над людяністю, любов’ю і чесністю, навіть стосовно власних дітей.

ПРОТЕ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ У КОЖНОГО СВОЯ, А ЗАКОН – ОДИН ДЛЯ ВСІХ!

Авторські права на дану статтю належать Адвокатському бюро «Дмитра Ципліцького» та охороняються законом. Повне чи часткове копіювання матеріалів даної статті без посилання на першоджерело забороняється.